З історії виникнення бібліотек

Бібліотека (грец. βιβλιοθήκη, від βιβλίον «книга» і θήκη «місце зберігання») – заклад, в якому зберігаються зібрані твори друку та писемності для громадського користування, також там здійснюється довідково-бібліографічна робота. Бібліотеки є невід'ємною частиною країни і нації, відображають потребу людини в накопиченні та примноженні знань, культурному та інтелектуальному розвитку.

 

В даний час існують різні види бібліотек: національні, регіональні, публічні, спеціальні, а також «навчальні» (університетські, інститутські й шкільні).

 

Перші бібліотеки з'явились на Стародавньому Сході. Найвідоміша давньосхідна бібліотека – Бібліотека Ашшурбаніпала в Ніневії: у ній знаходиться зібрання клинописних табличок з палацу ассірійського царя Ашшурбаніпала. Одна з найзнаменитіших античних бібліотек – Олександрійська: заснована на початку III століття до нашої ери, в елліністичному світі вона була центром освіти і науки. Більше півтори тисячі років тому вона була зруйнована. На початку XXI століття унікальне книгосховище, що стало легендою, було зусиллями ряду країн відновлено.

У монастирях в Середні віки існували бібліотеки, при яких діяли скрипторії (майстерні по листуванню рукописів). З винаходом Іоганном Гуттенбергом у XV столітті друкарства кількість бібліотек стало збільшуватися, а в Новий час, з поширенням грамотності, підвищилося і число відвідувачів бібліотек.